ТАМОЖЕННО-ТАРИФНАЯ ПОЛИТИКА ВО ВРЕМЯ ГЛОБАЛИЗАЦИИ КАК КЛЮЧЕВОЙ ЭЛЕМЕНТ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ АЗЕРБАЙДЖАНСКОЙ РЕСПУБЛИКИ

Автор(и)

  • VUGAR ISMAIL OGLY ALIEV Бакинский Государственный Университет, Азербайджан

DOI:

https://doi.org/10.15802/rtem.v18i2.190554

Ключові слова:

глобализация, таможенный тариф, экономическая безопасность, административные методы, механизм, внешнеэкономическая деятельность, контрабанда

Анотація

Формы и методы регулирования внешнеэкономических связей определяются с учетом особенностей данного государства. Но во всех случаях государство должно защищать свои национальные интересы и содействовать социально-экономическому развитию своего населения. Глобализация создает новые возможности для участников глобального сообщества, но в то же время ведет к усилению рисков и внешних угроз для функционирования национальных экономик. В современных условиях обеспечение экономической безопасности государств не может быть достигнуто без широкого сотрудничества на всех уровнях, поскольку значительная и растущая часть проблем не может быть решена только с использованием национальных инструментов и механизмов. В условиях глобализации мировых экономических отношений конкурентоспособность отечественных товаров, услуг, предприятий и государства в целом является комплексным показателем, определяющим наше будущее.

Біографія автора

VUGAR ISMAIL OGLY ALIEV, Бакинский Государственный Университет

кандидат экономических наук, доцент

Посилання

Grafova, Ye.M. (2010) Tamozhenno-tarifnaya politika Respubliki Belarus' kak instrument obespecheniya ekonomicheskoy bezopasnosti v usloviyakh globalizatsii mirovoy ekonomiki [Customs and tariff policy of the Republic of Belarus as a tool for ensuring economic security in the context of globalization of the world economy] // Mir ekonomiki i prava. № 3. c. 29.

Musayev, V.A.( 2013) Tamozhennyye instrumenty obespecheniya ekonomicheskoy bezopasnosti [Customs instruments for ensuring economic security]. Zhurnal KANT, Vypusk № 2 (8), c. 42-44.

Novikov, V. Ye. (2012) Tamozhenno-tarifnoye regulirovaniye vneshneekonomicheskoy deyatel'nosti i tamozhennaya stoimost' [Customs and tariff regulation of foreign economic activity and customs value]. M.: BINOM, 240 s.

Efendiyev, O.F., Aliyev, E.A. (2007) Vneshneekonomicheskaya deyatel'nost' sovremennogo Azerbaydzhana: uchebnoye posobiye [Foreign economic activity of modern Azerbaijan]. Izdatel'sko-poligraficheskoye predpriyatiye "Zardabi Limited", 327 s.

Cassese S. Research Handbook on Global Administrative Law. Edward Elgar Publishing, 2016, 608 p.

Cavusgil S.Tamer, Gary Knight. International Business. Pearson Australia, 2014, 657 p.

Trebilcock Michael, Robert Howse, Antonia Eliason. The Regulation of International Trade: 4th Edition. Routledge, 2013, 912 p.

URL : https://media.az/economy/1067743613/vyros-vneshnetorgovyy-oborot-azerbaydzhana/

URL : http://www.stat.gov.az

##submission.downloads##

Як цитувати

ALIEV, V. I. O. (2019). ТАМОЖЕННО-ТАРИФНАЯ ПОЛИТИКА ВО ВРЕМЯ ГЛОБАЛИЗАЦИИ КАК КЛЮЧЕВОЙ ЭЛЕМЕНТ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ АЗЕРБАЙДЖАНСКОЙ РЕСПУБЛИКИ. REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, (2(18). https://doi.org/10.15802/rtem.v18i2.190554

Номер

№ 2(18) (2019): REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: 1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. 3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).