ПОВЕДІНКОВІ ІНСТИТУТИ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ: ВПЛИВ НА МОДЕЛІ ЛЮДСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ, ТРАНСФОРМАЦІЮ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ ТА РІВЕНЬ ДОВІРИ

Анотація

Мета. У статті розглядаються основні особливості поведінкової економіки, як нового розділу економічної теорії. Новий напрям в теорії є відображенням фактичної зміни моделі поведінки людини, впливу цифрової економіки на людину та трансформацію відносин власності під впливом ринкового середовища, що виводить на перший план питання визнання правил, визначення репутації як рівня довіри, та економічної етики. Показано, що серйозні зрушення у відносинах власності у поведінковій економіці виступають підтвердженням глибинного характеру змін інституту прав власності під впливом етичних, соціальних, психологічних та інших поведінкових передумов в економічній поведінці. Методика. Дослідження базується на діалектиці як науково-філософському методі пізнання, системному підході, аналітичному та експертному економічних методах. Насамперед, поведінкова економіка спирається на спостереження та експеримент. Відмінною особливістю сучасних методів дослідження стало розвиток економічної моделі людської поведінки з урахуванням та під впливом емпіричних фактів, зібраних у галузі поведінкової та експериментальної економіки. По суті, у роботі використана міждисциплінарна методологія, сформована зусиллями як економістів, так і психологів, є прикладом продуктивної взаємодії теоретичної та експериментальної наук. Результати. У статті системно та комплексно проаналізовано специфіку поведінкових інститутів, властиву цифровій економіці. Виявлено, що вчені-економісти прийшли до усвідомлення того, що не тільки економічні, але і всі суспільні інститути, система норм і правил, моральні цінності не просто важливі, але життєво необхідні для трансформації всіх видів власності, одночасно суттєво підвищується роль інституту прав власності. Доведено, що моральних норм недостатньо, щоб забезпечити в економіці клімат довіри. Аргументовано, що в умовах зниження економічної та ділової активності особливо важливо мінімізувати трансакційні витрати, добиваючись високого рівня довіри всіх агентів до провідних економічних інститутів. Наукова новизна. Теоретично обґрунтовано, що поведінкова економіка формується як нова інтелектуальна платформа наукової спільноти, новий тип наукового мислення, що враховує у явному вигляді психологічні, етичні та інші поведінкові передумови в економічній поведінці. Доведено, що сьогодні цифрова економіка принципово змінює модель інституту права власності, формує інноваційні бізнес-моделі, які стають важливим ядром поведінкової економіки. Вказано, що саме довіра формує репутацію суб’єктів та інститутів поведінкової економіки. Практична значимість. Практичні висновки статті полягають у тому, що поведінкова економіка – новий перспективний напрям досліджень, що запропонував абсолютно нову модель людини в економіці і багато в чому змінив вигляд сучасної економічної науки. Поведінкова економіка показала та довела, як сильно відхиляється поведінка людей у реальному житті від ідеальної раціональної поведінки. Наведено причини модифікації моделі людини в економіці під впливом різних економічних, соціальних, психологічних та інших факторів. У поведінковій економіці актуальною є проблема становлення нових форм реалізації інституту прав власності, і будь-яка парадигма поведінкової економіки повинна вирішувати проблему довіри у взаємовідносинах між економічними суб’єктами у збереження системи прав власності.