ПСИХОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ КРИЗИ НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15802/rtem2023/289019

Ключові слова:

психологічний супровід, методичний підхід, розвиток, кандидати на економічні та військові спеціальності, психологічний стан, психопрофілактичний потенціал

Анотація

Мета. Метою статті було знаходження захисту від негативних наслідків професійної кризи навчання, який би базувався на моральних цінностях і сприяв інтеграції конструктивних ідей минулих поколінь у сьогодення. Методи. Запропоновано до реалізації ідею психопрофілактики за допомогою історичних методів. Результати. Схарактеризовано чинники кризи професійної підготовки здобувачів економічних та військових спеціальностей. Розглянуто особливості структури психічних явищ та концепцію психологічного забезпечення процесу психопрофілактики. Наголошено на необхідності впровадження системного підходу на основі емпіричних даних, що включають дослідження, спрямовані на гармонізацію психологічного стану. Наукова новизна. Емпіричне дослідження виявило особливості соціального функціонування здобувачів економічних та військових спеціальностей. Практичне значення. Існують відмінності у психологічному самопочутті фахівців економічних та військових спеціальностей: для них характерне переважання інтересу до історії, що відображає зацікавленість до професії, захоплення нею; у період кризи самооцінка та локус контролю досягають рівнів, що свідчать про неадекватну оцінку та невміння використовувати власні сили для досягнення мети. Психологічний супровід професійної адаптації в цей період передбачає визначення обсягу, якості та форми надання інформації про підприємство, господарство, підрозділ, специфіку діяльності, різноманітні послуги, про колектив, його структуру, традиції, групові норми, соціальні очікування. Як правило, така інформація надходить до адаптуючої людини в тій чи іншій формі, в достатній або надмірній кількості, але без наукового обґрунтування.

Проведені розвідки дозволяють зробити попередні висновки. Дійсно, професійне становлення здобувачів супроводжується критичними моментами, найскладнішим з яких є криза професійної підготовки, яка припадає на 3 курс. Надання психопрофілактичної допомоги шляхом застосування запропонованого історико-наукового методу дозволяє запобігти вкрай негативних наслідків, які можуть деформувати особистість. Відповідно, необхідний подальший розвиток і апробація історико-наукового методу психопрофілактики на ширшому фоні, щоб рекомендувати його використання викладачам і студентам.

Біографії авторів

O.В. ШЕВЯКОВ, Український державний університет науки і технологій

професор кафедри “Фініанси, облік та психологія"

Л.С. ГОЛОВКОВА, Український державний університет науки і технологій

професор кафедри “Фініанси, облік та психологія"

І.С. ОСТАПЕНКО, Український державний університет науки і технологій

начальник кафедри військової підготовки спеціалістів держспецтрансслужби

Посилання

Arshava, І.F. (2019). Age Aspect of Psychological Rehabilitation Potential of Patients with Depressive Disorders and its Influence on the Process of Rehabilitation. Science and Education: A New Dimension. Series: Pedagogy and Psychology, Vol. VII (77), Issue: 188, 77-79.

Bengel, J. (2018). Education, Advanced, and Further Training in the Field of Psychology in Rehabilitation. Rehabilitation (Stuttgart), 53(2), 124-130.

Bennabi, D. (2015). Risk Factors for Treatment Resistance in Unipolar Depression: A Systematic Review. Journal of Affective Disorders, 171, 137-141.

Bohlmeijer, E. (2011). Efficacy of an Early Intervention Based on Acceptance and Commitment Therapy for Adults with Depressive Symptomatology: Evaluation in a Randomized Controlled Trial. Behaviour Research and Therapy, 49(1), 62-67.

Burlakova, I., & Sheviakov, O. (2021). Psychological Predictors of the Formation of Health-Preserving Competence of Future Specialists. Public Administration and Law Review, 4(8), 74-79.

Caza, A. (2010). Psychological Capital and Authentic Leadership. Asia-Pacific Journal of Business Administration, 2(1), 53-70.

Christian, A. (2011). Coping Style as a Mediator of the Relationship Between Depressive Symptoms and Deliberate Self-Harm. Crisis, 32(5), 272-279.

Chung, J. (2018). Relationships Among Resilience, Self-Esteem, and Depressive Symptoms in Chinese Adolescents. Journal of Health Psychology, 19, 13-59.

Constand, M.K. (2014). Scoping Review of Patient-Centered Care Approaches in Healthcare. BMC Health Services Research, 14, 271-272.

Coventry, P. (2015). Integrated Primary Care for Patients with Mental and Physical Multimorbidity: Cluster Randomised Controlled Trial of Collaborative Care for Patients with Depression Comorbid with Diabetes or Cardiovascular Disease. BMJ, 350, 637-638.

Culbertson, S. (2010). Feeling Good and Doing Great: The Relationship Between Psychological Capital and Well-Being. Journal of Occupational Health Psychology, 15(4), 421-433.

Dyshkant, O., Dichek, N., Beschastnyy, V., Savishenko, V., & Hurskyi, V. (2021). Pedagogical and Psychological Settings for Training of Student Lawyers in Framed Professional Communication. Journal of Educational and Social Research, 11(3), 77-87.

Sheviakov, O., Burlakova, I., & Krasilshikov, V. (2021). Technologies improving the system of training athletes. Philosophy, Economics and Law Review, 1(2), 38-47.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-25

Як цитувати

ШЕВЯКОВ O., ГОЛОВКОВА, Л., & ОСТАПЕНКО, І. (2023). ПСИХОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ КРИЗИ НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ПОВЕДІНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, (9(25), 129–135. https://doi.org/10.15802/rtem2023/289019

Номер

Розділ

ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКА