ІНТЕЛЕКТ ЯК ЧИННИК ПОПЕРЕДЖЕННЯ АГРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ СУСПІЛЬСТВА АБО ГУМАНІТАРНІ КРОКИ ДО ТРЕТЬОЇ СВІТОВОЇ…

Анотація

Мета. У статті розкрито процес трансформації міжсуссідських взаємовідносин в умовах організації воєнного і повоєнного українського суспільства, періодичних змін наукових парадигм їх розвитку. Визначено роль і місце у цих перетвореннях різних форм суспільної діяльності в т.ч. і наукової. Вивчено вплив науки на формування суспільної свідомості з врахуванням як дії об’єктивних так і агресивних чинників. Розглянуто процеси і методи управління обумовлені пост радянськими традиціями волюнтаристичного лобіювання інтересів тих чи інших політичних груп, галузевиків, регіональщиків, одне слово,- зацікавлених сторін. Здійснений аналіз агресивних мотивів, якими керуються суб’єкти наукової взаємодії залежно від рівня їх володіння предметом дослідження, важливими ресурсами ін. Результати. За результатами вивчення громадської думки та наявними публікаціями виявлено вектори розвитку інтелектуального потенціалу сучасної парадигми розвитку української науки, та як похідної штучного інтелекту (ШІ), імітацію корисної для суспільства діяльності, стимулювання штучних потреб, що супроводжується, у воєнних умовах, експонентним наростанням, кризових явищ у низці важливих для суспільства сфер його життєдіяльності. Вироблено пропозиції з визначення напрямів удосконалення управління цими процесами. Наукова новизна. Обґрунтовано доцільність формування організаційної моделі абсурдності виникнення війн у людському суспільстві. Розкрито руйнівний, для сучасної цивілізації, контент нехтування розвитку високоморальних, гуманістичних наукових традицій на принципах правди, об’єктивності, історизму, наукового обґрунтування та переорієнтування не тільки на матеріальні блага, а на розвиток національної памяті та культурного потенціалу людей. Встановлено необхідність зміни парадигми розвитку, національних і наукових традицій сформованих ще у посттоталітарний період і переорієнтування їх на випереджаючий розвиток запобіжних агресії заходів, використання для цього не лише ШІ, а і продуктивного культурно-гуманітарного потенціалу. Практична значимість творчої ідеї полягає у практичних можливостях використання запропонованих розробок і пропозиції у сфері державного управління в воєнний та повоєнний період. Надмірні нагромадження багатств, які мають тенденцію до їх концентрації у вузькому колі олігархів, - суб’єктів економічної діяльності, породжуючи монополістичні тенденції в умовах глобалізованої економіки спрямувавши на задоволення потреб народу можна забезпечити мир і стабільність як у суспільствах та у світі в цілому.