ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ТРАНСПОРТУ

БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ. ПАРАДИГМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗМІН НА КРАЩЕ

2019-04-05T20:31:50+03:00

Вступ: Безпека держави: це не лише попередження провокацій та диверсій, а в першу чергу високопрофесійне управління, за рахунок якого здійснюється забезпечення соціально-економічного розвитку держави, добробут населення, благоустрій наших міст і сіл, обороноздатність та конкурентоздатність країни. Методика. Для вирішення поставленої мети у роботі використано такі методи дослідження: монографічний , порівняння (при вивченні причин послаблення державної безпеки в Україні). Системний аналіз дозволив надати характеристику основних проблем безпеки України. Також був використаний діалектичний підхід до вивчення явищ і процесів державної, безпекової та передвиборної соціально – економічної ситуації в країні. Мета: Визначення причин зниження безпеки країни та формування шляхів стабілізації суспільства й напрямів посилення державної безпеки та впровадження державної ідеології тощо.

Результати: В дослідженні проведено аналіз державної, безпекової та передвиборної соціально – економічної ситуації в країн, аналіз причин послаблення державної безпеки.; визначено причини та шляхи стабілізації суспільства; внесено пропозиції щодо посилення державної безпеки та запропоновано механізми впровадження державної ідеології тощо. Наукова новизна: Авторами на основі розгляду теоретико-практичних підходів розроблено та запропоновано парадигму виявлення цілеспрямованої антидержавної діяльності та соціально-економічних небезпек для держави та засоби попередження суспільних потрясінь. Висновки: Запропоновано , що з метою попередження суспільних потрясінь, припинення зниження рівня економіки та якості життя населення, перш за все, вжити невідкладних заходів для припинення бойових дій на Сході, посилити відповідальність за скоєні проти народу і держави злочини; посилити боротьбу з корупцією, очистити управлінський апарат від корумпованих, нечестивих людей. Запропоновано внести суттєві зміни в виборче законодавство з тим, щоб якісно оновити керівництво держави; розробити державну ідеологію, посилити пропагандистсько-виховну роботу у державі. В статті розроблено та запропоновано парадигму виявлення цілеспрямованої антидержавної діяльності та соціально-економічних небезпек для держави та засоби попередження суспільних потрясінь

ФАКТОРИ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ, СУПЕРЕЧЛИВОСТИ І МІНЛИВОСТИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ І ГНУЧКА ПОВЕДІНКА СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

2019-04-05T20:31:50+03:00

Мета. Робота присвячена дослідженню впливу факторів невизначеності, суперечливості та мінливості ринкової економіки на гнучку поведінку суб'єктів господарської діяльності. Методика. Для дослідження використана загальна теорія систем і системний аналіз. Результати. Визначено необхідні вимоги для синтезу замкнутих бізнес-систем суб'єктів господарювання, що володіють гнучкістю при дії факторів невизначеності і суперечливості макросередовища. Наукова новизна. Запропоновано та обґрунтовано механізми взаємодії факторів невизначеності і суперечливості макросередовища і суб'єкта господарювання, як об'єкта управління. Практична значимість. Для вирішення проблем протидії факторам невизначеності і суперечливості макросередовища запропоновані методи експертних та інтелектуальних систем управління.

ОПЕРАЦІЙНІ РИЗИКИ БАНКУ: ОЦІНКА ТА ШЛЯХИ ЗМЕНШЕННЯ

2019-04-05T20:31:50+03:00

Мета. Робота присвячена удосконаленню методичного підходу щодо кількісного визначення операційних ризиків банку та визначенні ефективних шляхів зменшення їх обсягу. Методика. Для вирішення задач такого класу в роботі використано загальнонаукові й спеціальні методи економічної науки, а саме: системний підхід та методи раціонального вирішення проблем. Результати. У роботі розкрито сутність операційних ризиків банку, надано їх каталог за такими напрямками: технологічний ризик, ризик виконавця, корпоративний ризик, інноваційний ризик, стратегічний ризик, ризик репутації. Розглянуто основні елементи управління операційними ризиками та особливості їх застосування в сучасних умовах господарювання (в умовах кризи). Запропоновано напрямки вдосконалення науково-методичних підходів щодо оцінки та управління операційними ризиками з урахуванням окремих чинників внутрішнього операційного середовища банку. Наукова новизна. Визначено основні напрями оцінки та зменшення обсягів операційних ризиків у банківських установах. Практична значимість. Використання наведеного методичного підходу дозволить ризик-менеджерам ефективно визначати та зменшувати розміри операційних ризиків банку як в ординарних умовах, так і в умовах фінансової невизначеності.

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЦЕСИ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ ОБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ

2019-04-05T20:31:51+03:00

Вступ: Активізація інвестиційних процесів залишається одним з актуальних питань для національної економіки. Інвестиційна привабливість регіону суттєво залежить від здатності розробити й реалізувати диференційований підхід до управління інвестиційними процесами, котрий, одночасно вкладається в інституційні рамки та враховує потенціал території, створює умови для його використання. Мета: Удосконалення теоретико-методичних засад регулювання інвестиційних процесів на регіональному рівні з урахуванням їх внутрішньої специфіки та ключових перетворень у національному регуляторному середовищі. Для вирішення поставлених задач в дослідженні наведено поетапне застосування диференційованого підходу до управління інвестиційними процесами. Результати та обговорення: Визначено сутність інвестиційних процесів, виділено принципи управління елементами інвестиційних процесів у межах їх системних ознак. Висновки: Розроблено напрями удосконалення теоретико-методичних засад регулювання інвестиційних процесів на регіональному рівні, у тому числі з точки зору актуальних інституціональних трансформацій. Використання розроблених засад регулювання інвестиційних процесів на регіональному рівні дозволить значно підвищити інвестиційну привабливість регіону.

КРОС - КУЛЬТУРНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У ФОРМУВАННІ ТУРИСТИЧНОГО ІМІДЖУ УКРАЇНИ

2019-04-05T20:31:51+03:00

Мета. Робота присвячена розкриттю сутності крос-культурного менеджменту, як складової управлінських технологій та визначення можливостей використовувати отримані результати для впливу на формування більш привабливого туристичного іміджу України. Методика. Для вирішення поставлених завдань запропоновано низку перспективних напрямів розвитку крос-культурного менеджменту у діяльності підприємств сфери туризму, а також обґрунтовано необхідність їх практичного впровадження. Результати. У роботі запропоновано перспективні напрями розвитку крос – культурного менеджменту у діяльності підприємств сфери туризму з метою формування більш привабливого туристичного іміджу України та її позиціювання на ринку туристичних послуг. Наукова новизна. Запропоновані перспективні напрями розвитку крос – культурного менеджменту у діяльності підприємств сфери туризму відрізняються тим, що менеджерів туристичних підприємств навчатимуть саме тих крос – культурних компетентостей, які характерні саме для культур тих країн, звідки прибувають туристи, що забезпечить впровадження оновлених і більш ефективних стратегій міжкультурних комунікацій. Практична значимість. Впровадження у практичну діяльність підприємств сфери туризму запропонованих перспективних напрямів розвитку крос – культурного менеджменту, оновленої мотиваційної політики і навчання персоналу туристичних підприємств крос – культурним компетенціям та комунікаціям, відповідно до конкретних, країн звідки прибувають туристи в Україну, забезпечить формування більш привабливий її імідж на ринку туристичних послуг.

ОБГРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2019-04-05T20:31:51+03:00

Мета. Робота присвячена вибору стратегії розвитку виробничого підприємства з урахуванням мінімізації витрат та підвищення дохідності. Методика. Для обґрунтування вибору стратегії розвитку в роботі запропоновано модель DPM, що є описово-конструктивною та ефективною для візуалізації змін і розвитку стратегічних позицій у часі. Результати. У роботі наведено методичний підхід, що вирішує проблему об’єднання кількісних і якісних змінних в єдину параметричну систему для вибору стратегії розвитку молокопереробного підприємства. Практична значимість. Запропонована в дослідженні модель DPM «Аналіз привабливості ресурсномісткої галузі в залежності від конкурентоспроможності» дозволить підвищити об’єктивність і обґрунтованість вибору стратегії, що на відміну від існуючих не залежить від статистичного зв’язку між ринковою часткою і прибутковістю підприємства та забезпечить зниження часових і вартісних витрат.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

2019-04-05T20:31:51+03:00

Вступ: Безцінною складовою економічного розвитку є людський капітал, який в сучасному просторі стає продуктивним джерелом доходів на світовому, державному, регіональному рівнях, для окремого підприємства. Тому його оцінка набуває стратегічної важливості з позицій успішної роботи підприємств, підвищення добробуту громадян, конкурентоздатності країни. Мета: Удосконалення теоретичних засад оцінки людського капіталу та методичне обґрунтування оцінки людського капіталу. Результати та обговорення: В дослідженні проведено аналіз існуючих оцінок людського капіталу. Висвітлено їх сфери застосування та недоліки. Описана мета оцінки людського капіталу. Всі категорії, пов’язані з людським капіталом, потребують уточнення, законодавчого і нормативного визначення та вартісного виразу. Висновки: Запропоновано для оцінки використовувати більш широкі складові людського капіталу. Запропоновано оцінювати людський капітал на індивідуальному рівні за наступними компонентами: фізичний, психологічний, освітній, творчий, культурний, інтелектуальний, креативний, політичний, комунікативний, професійний капітали, соціум–капітал, капітал безпеки. Акцентовано на необхідності надати державі єдину методику оцінки людського капіталу для всіх підприємств. В методиці оцінки людського капіталу визначено застосування ряду показників, що описують людський капітал.

СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

2019-04-05T20:31:51+03:00

Мета. Провести аналіз факторів впливу на організаційну культуру шляхом обґрунтування причинно-наслідкових зв'язків та на їх основі сформувати альтернативні сценарії розвитку організаційної культури підприємства. Методика. Для вирішення поставленої мети у роботі використано такі методи дослідження: когнітивне моделювання (для визначення альтеративних сценаріїв розвитку організаційної культури); експертне оцінювання (для узагальнення та аналізу факторів впливу на організаційну культуру підприємства). Результати. У роботі сформовано альтернативні сценарії розвитку організаційної культури підприємства на основі проведення аналізу факторів впливу та встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ними. Наукова новизна. Запропоновано кращу альтернативу розвитку організаційної культури підприємства, на відміну від існуючих, засобами когнітивного моделювання причинно-наслідкових зв’язків між такими факторами: організаційна культура, система цінностей і вірувань, кризис-менеджмент, лідерство і характер керівників, система мотивації працівників, плинність персоналу, організаційна структура, рівень делегування повноважень, пошук та передача інформації, умови праці, дизайн приміщення, бібліографічна довідка о подіях та керівниках організації, філософія і цілі існування підприємства, відповідальність. Практична значимість. Використання пропонованого підходу дозволить керівництву виявити із наявної альтернативи кращій шлях досягнення розвитку організаційної культури на підприємстві.

СУЧАСНИЙ СТАН ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

2019-04-05T20:31:51+03:00

Мета. Проaнaлiзувaти сучaсний стан, перспективи розвитку та недоліки транспортної інфраструктури туристичної галузі Укрaїни і перспективні напрямки розвитку компонентів транспортної інфраструктури туристичної сфери України. Методика. Для вирішення поставленої мети у роботі використано такі методи дослідження: монографічний (при вивченні стану транспортної інфраструктури в Україні), порівняння (при оцінці перевезених пасажирів за видами транспорту в Україні). Системний аналіз дозволив надати характеристику основних проблем транспортної інфраструктури туристичної галузі Укрaїни. Також був використаний діалектичний підхід до вивчення явищ і процесів транспортної інфраструктури туристичної галузі. Результати. У роботі досліджено сучасний стан транспортної інфраструктури туристичної галузі України, а також проблеми та перспективи розвитку туристичної транспортної інфраструктури та запропоновані шляхи вирішення конкретних завдань для зміцнення позицій України на світовому ринку всієї транспортної інфраструктури України. Наукова новизна. Запропоновані напрями удосконалення в сфері організації транспортних послуг для досягнення синергетичного ефекту в системі транспортної інфраструктури туристичної галузі, які на відміну від існуючих базуються на економічних результатах господарської діяльності транспортних компаній України, які потребують значних інвестицій на відновлення існуючої транспортної інфраструктури, удосконалення організаційних структур управління туристичною сферою та досягнення ретельної координації та узгодженості розкладів відправлення літаків, потягів та інших транспортних засобів, при злагодженій організації здачі багажу й контролю за його пересуванням під час всієї подорожі, а також при дотриманні інтегрованих міжнародних стандартів резервування місць й простоті пересадок. Практична значимість. Використання наведених пропозицій дозволить керівництву транспортних підприємств приймати науково-обґрунтовані та організаційні рішення щодо розвитку транспортної інфраструктури туристичної сфери України на перспективу та сприятимуть зміцненню туристичного потенціалу України, поліпшити транспортне обслуговування, сприяти соціально-економічному розвитку регіональних територій і водночас відіграти значну роль у подальшому розвитку туризму.

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

2019-04-05T20:31:51+03:00

Мета. Робота присвячена розробці пропозицій щодо законодавчого та нормативного врегулювання питань соціального захисту осіб в особистих селянських господарствах. Методика. Для досягнення поставленої мети вирішено такі основні завдання: досліджено основні причини, що призвели до виникнення особистих селянських господарств; проаналізовано основні тенденції їх розвитку і трансформації; показано особливості зайнятості та соціального захисту працюючого в них населення; розкрито проблеми, з якими стикаються особи, що працюють в ОСГ; вказано на необхідність законодавчого врегулювання статусу їх зайнятості та вдосконалення соціального захисту; вивчено і проаналізовано зарубіжний досвід щодо соціального захисту дрібних сільськогосподарських товаровиробників; наголошено на необхідності застосування такого позитивного досвіду при розробці заходів щодо вдосконалення соціального захисту осіб, які працюють в особистих селянських господарствах України. Результати. За результатами дослідження підготовлені пропозиції щодо покращення соціального захисту членів та найманих працівників ОСГ. Наукова новизна. Автори запропонували та обґрунтували пропозиції щодо покращення соціального захисту членів та найманих працівників ОСГ. Практична значимість. Підготовлені пропозиції дадуть можливість врегулювати питання соціального захисту членів ОСГ, а головне – суттєво збільшити надходження коштів до Пенсійного фонду України.

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

2019-04-05T20:31:51+03:00

Мета. Робота присвячена розробці напрямів удосконалення методики організації обліку використання транспортних засобів на сільськогосподарських підприємствах та автотранспортних підприємствах, які обслуговують сільських товаровиробників. Методика. Для вирішення задач такого класу в роботі запропоновано застосовувати системний підхід, методи раціонального вирішення проблем та стратегічне планування за певним сценарієм. Результати. У роботі досліджено процес організації обліку за методичним, технічним, організаційним етапами у їх взаємозв’язку; методику відображення транспортних операцій в бухгалтерському обліку. Наукова новизна. Запропоновано удосконалення методики відображення операцій з обліку витрат на утримання і експлуатацію транспортних засобів та транспортних послуг з використанням додаткових аналітичних рахунків, яка на відміну від існуючої дозволить: деталізувати облік витрат як за центрами відповідальності так і за калькуляційними статтями; отримувати облікову інформацію щодо витрати на транспортне обслуговування за кожним видом транспорту в структурі виробничих витрат. Практична значимість. Розроблено рекомендації щодо внесення змін до діючого Плану рахунків. Відображення операцій з обліку витрат на утримання та експлуатацію транспортних засобів та транспортних послуг з використанням запропонованих аналітичних рахунків дозволить не тільки швидко й без додаткових вибірок складати звітність, але й в повному обсязі отримувати й аналізувати інформацію про обсяги витрат на транспортування з метою їх оперативного контролю і організації ефективної роботи транспортних засобів різних видів.