Діяльність підприємств туристичної галузі з урахуванням регіональних особливостей розвитку транспортного туризму

Анотація

Мета. Метою дослідження є розробка теоретичних, методичних і практичних аспектів реалізації інноваційного потенціалу регіональних туристичних кластерів з урахованням транспортної складової на ринку туристичних послуг. Методика. Теоретико-методичною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з туристичної діяльності, проблем розвитку підприємницької діяльності, регіональної економіки та сталого розвитку регіонів, теорій інноваційної діяльності. Запропоновано формування регіонального кластера, що сприятиме ефективному функціонуванню транспортного туризму і дозволить забезпечити сталий соціально-економічний розвиток території. Результати. Враховуючи різноманітні види туризму, залізничний туризм є частиною транспортної інфраструктури туризму (на прикладі Закарпатської області). Роль залізничного транспорту у формуванні транспортної інфраструктури туризму очевидна, оскільки вона забезпечуватиме: багатофункціональність, комунікативність, динамічність, незважаючи на форми власності (державна, приватна, змішана). У цілому стратегія держави повинна зводиться до збільшення спеціалізації фірм у сфері туризму. Спеціалізація фірм може служити додатковим стабілізатором розвитку туристичної індустрії, що полягає у створенні регіональних туристичних утворень за напрямами діяльності де буде визначено місце транспортного туризму, включаючи залізничний туризм, оскільки залізниці часто проходять там, куди не в змозі доставити туристів інший транспорт. Саме така структура здатна служити ядром, навколо якого формується туристично-інноваційний регіональний кластер. Наукова новизна. Проаналізовано сутність та основні напрямки туристичної діяльності в Україні та її регіонах, проведено регіональні та міжнародні зіставлення результатів цієї діяльності, у тому числі розвиток транспортного туризму та залізничного туризму. Виявлено фактори, що зумовлюють специфіку інноваційної діяльності у сфері транспортного туризму, обґрунтовано необхідність переходу підприємств туристичної галузі на інноваційний шлях розвитку, запропоновано шляхи вдосконалення кластерного підходу до організації регіонального туризму (на прикладі Закарпатської області) із врахуванням реформування залізничної галузі в Україні. Практична значимість. Запропоновані автором положення та рекомендації можуть бути використані як теоретико-методична база туристичних фірм для реалізації інноваційного потенціалу туристичних кластерів регіонального рівня.