ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНИХ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ЙОГО СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.15802/rtem2021/242087Ключові слова:
інтелектуальний капітал, нематеріальні активи, інтелектуальна власність, нематеріальні ресурси, знання, створення, формування, використання, відтворення, рух капіталу, промисловість, машинобудуванняАнотація
У статті розглянуто можливості впливу інтелектуального капіталу на соціально-економічний розвиток вітчизняних машинобудівних підприємств у контексті його створення та використання. Виявлено важливість впливу нематеріальних складових на діяльність підприємства, а також розглянуто становлення та розвиток поняття “інтелектуальний капітал”. Проаналізовано зв’язок поняття “інтелектуальний капітал” з традиційними категоріями, які використовуються для визначення нематеріальних чинників: нематеріальні активи, нематеріальні ресурси, інтелектуальна власність та показано їх спільні та відмінні риси. Визначення інтелектуального капіталу підприємства повинно надавити можливість його розгляду у динаміці через зміну його форм у процесі створення та використання, а також розкриватись не лише через сукупність складових, ресурсів і не через порядок його розрахунку, а через сукупність соціально-економічних відносин.
З урахуванням проведеного дослідження вітчизняних і закордонних наукових джерел, запропоновано власне, уточнене визначення поняття “інтелектуальний капітал”, під яким слід розуміти сукупність знань, інформаційних ресурсів, інтелектуальних активів, інформаційно-комунікаційних технологій, професійних й універсальних компетенцій, організаційної культури та мотивації персоналу, застосовуваних у процесі комплексного управління для генерації доданої вартості та забезпечення конкурентних переваг підприємства в умовах інноваційного розвитку соціально-економічної системи й ефективної адаптації до вимог цифрової економіки на основі принципів системного підходу.
Поділ інтелектуального капіталу на структурні компоненти, що містять усю сукупність елементів даної категорії, має принципове значення з погляду пошуку джерел його збільшення й оцінювання ефективності його використання. Виділення структурних елементів інтелектуального капіталу має вагоме значення не лише з теоретико-аналітичної, але й з практичної точок зору, дозволяючи вірогідно виявити об'єкт і суб'єкт управління, побудувати оптимальні організаційно-управлінські зв'язки між ними. У цілому можна стверджувати про те, що комплексна структура інтелектуального капіталу поєднує у своєму складі наступні основні елементи: людський, структурний (організаційний), соціальний, споживчий (клієнтський), управлінський та інноваційний капітал.
Посилання
Human Development Report 2019. Beyond income, beyond averages, beyond today: Inequalities in human development in the 21st century (2019) United Nations Development Programme. (Accessed 01 July 2020). URL: http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr2019.pdf. [in USA]
Amosha O. I., Vyshnevsʹkyy V. P., Zbarazsʹka L. O. Kontseptualʹni oriyentyry promyslovoyi polityky Ukrayiny (na serednʹostrokovu perspektyvu). Ekonomyka promyslovosti. 2008. № 43. Rezhym dostupu do statti: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/EProm/2008_43/st_43_01.pdf.
Amosha O. I., Vyshnevsʹkyy V. P., Zbarazsʹka L. O. Promyshlennaya polytyka Ukrayny: kontseptualʹne oryentyry na srednesrochnuyu perspektyvu. Ékonomyka Ukrayny. 2009. №12. S. 4-13.
Blok M., Holovyn N.A. Sotsyalʹnyy kapytal: k obobshchenyyu ponyatyya. Vestnyk SPBHU. Seryya 12. Vypusk 4., 2015. S. 99-111.
Burdʹe P. Sotsyolohyya sotsyalʹnoho prostranstva. Per. s frants.; otv. red. perevoda N.A. Shmatko. M.: Ynstytut éksperymentalʹnoy sotsyolohyy; SPb.: Aleteyya, 2007. 18 s.
Hélbreyt D. Novoe yndustryalʹnoe obshchestvo. M.: AST, 2014. 602 s.
Dykanʹ V. L., Kirdina O. H. Sutnisni aspekty konkurentospromozhnosti natsionalʹnoyi ekonomiky. Visnyk ekonomiky transportu ta promyslovosti. 2009. № 28. S. 5-11.
Dovhanʹ L. YE., Simchenko N. O. Suchasni aspekty staloho rozvytku mashynobudivnykh pidpryyemstv. Ekonomika ta upravlinnya pidpryyemstvamy mashynobudivnoyi haluzi: problemy teoriyi ta praktyky. 2008. № 3. S. 71–83. Rezhym dostupu: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Eupmbg/2008_3/7.pdf
Ekonomika Ukrayiny: stratehiya i polityka dovhostrokovoho rozvytku. Za red. V. M. Heyetsya. Kyyiv: Instytut ekonomiky i prohnozuvannya; Feniks, 2003. 1008 s.
Édvynsson L., Méloun M. Yntellektualʹnyy kapytal. Novaya postyndustryalʹnaya volna na Zapade. Antolohyya. Pod red. V.L. Ynozemtseva. M.: Academia, 1999. S. 435-436.
Kindzerskyy YU. V., Mykytenko V. V., Yakubovskyy M. M. ta in. Potentsial natsionalʹnoyi promyslovosti: tsili ta mekhanizmy efektyvnoho rozvytku: monohrafiya; za red. kand. ekon. nauk YU. V. Kinzerskoho; NAN Ukrayiny; Instytut ekonomiky ta prohnozuvannya. K., 2009. 928 s.
Koulman Dzh. Kapytal sotsyalʹnyy y chelovecheskyy. Obshchestvennye nauky y sovremennostʹ. 2001. №3.S 121-139.
Latysheva O. V. Osnovni tendentsiyi rozvytku, perspektyvy ta mozhlyvosti zabezpechennya staloho rozvytku mashynobudivnykh pidpryyemstv v Ukrayini. Ekonomichnyy visnyk Donbasu. 2017. № 1 (47). S. 82–88.
Péyn É. Rukovodstvo po CRM: Putʹ k sovershenstvovanyyu menedzhmenta klyentov. Mynsk: Hrevtsov Pablysher, 2007. 373 s.
Poddubnyy Y., Poddubnaya L. Teoryya konkurentosposobnosty: sovremennoe sostoyanye y predmetno-metodolohycheskye aspekty razvytyya. Ékonomyka Ukrayny. №8. 2007. S. 52-60.
Rakhman M., Hrynenko I. Analiz strukturnykh zrushenʹ v eksporti mashynobudivnoyi haluzi Ukrayiny. Ekonomika ta derzhava. 2015. №11. S. 105-107.
Ruus Y., Payk S., Fernstrem L. Yntellektualʹnyy kapytal: praktyka upravlenyya. Per. russkoho yazyka na anh.; pod red V.K. Dermanova. 2-3-e yzd. SPb.: Vysshaya shkola menedzhmenta SPbHU, 2010. 436 s.
Sokhnych A. YA., Irtyshcheva I. O. Innovatsiyi v period ekonomichnykh transformatsiy. Teoretychni i praktychni aspekty ekonomiky ta intelektualʹnoyi vlasnosti: zbirnyk naukovykh pratsʹ: u 2-kh vyp. PDTU. Mariupolʹ, 2012. Vyp. 1, T.2. S. 14-18.
Stratehiya rozvytku sfery innovatsiynoyi diyalʹnosti na period do 2030 roku. 2019. Rezhym dostupu do resursu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2019-%D1%80#Text.
Fukuyama F. Doverye: sotsyalʹnye dobrodetely y putʹ k protsvetanyyu: Per. s anhl. M.: AST, Ermak, 2004. 730s.
Kholl Rychard KH. Orhanyzatsyy: struktury, protsessy, rezulʹtaty. SPb.: Pyter, 2001. 509 s.
Shumpeter Y. Teoryya ékonomycheskoho razvytyya: Yssledovanye predprynymatelʹskoy prybyly, kapytala, kredyta, protsenta y tsykla konʺyunktury: per.s nem. M.: Prohress, 1982. 455 s.
Doing Business 2020. 2020. Режим доступу до ресурсу: https://www.doingbusiness.org/en/ reports/global-reports/doing-business-2020.
Coleman J. S. Grundlagen der Sozialtheorie. Bd. 1. München: Oldenburg, 1991. XVI. 474 S.
Edvinsson L. Corporate Longitude: What you need to know to navigate the knowledge economy. London: BookHouse Publishing, 2002.
Petty R., Guthrie J. 2000. Intellectual capital literature review: Measurement, reporting and management. Journal of Intellectual Capital 1 (2): 155–176.
Putnam R. Making Democracy Work: Civic Traditions in Modern Italy. Princeton University Press. N.Y.: Princeton, 1993.
Saint-Onge H., Armstrong С. The Coductive Organization. Oxford, Elsevier Inc. 2004. P. 37
Stewart Т. Brainpower. Fortune. 1991. 3 June. 1991, June 3. P. 42-60.
Stewart, T.A. Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations. New York: Currency Doubleday, 1997.
Sveiby K.-E. The Intangible Assets Monitor. http://www.sveiby.com/articles/ Company Monitor. Html.
